Плахтіївський ліцей зі структурними підрозділами гімназія та початкова школа Плахтіївської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області

 





Сторінка психолога

Психологічна допомога в екстрених ситуаціях. Стрес. Стресостійкість.

Рекомендації класним керівникам

Для початку : що таке стрес та дистрес?

СТРЕС. Для людини стрес в цілому психологи називають корисним явищем , оскільки він змушує особистість діяти, стимулює психічні, розумові та вольові здібності.

Наприклад, так само будь яка інфекція, в тому числі щеплення, є стресом для організму, але вона запускає імунну систему.

ДИСТРЕС. Це стадія у розвитку стресу, що припускає виснаження, а саме стан, коли людина вже не може протидіяти подразненню, що йде на ззовні. Він виникає, коли ми переживаємо сильні емоції з приводу проблем у соціальній взаємодії. Такий дистрес погіршує взаємини особистості та оточення.

Загальні рекомендації.

  • Демонструйте спокій на надійність

 • Доцільно використовувати в розмові з дітьми на тему ситуації в країні виважені, емоційно нейтральні слова та вирази. До таких слів та виразів належать ті, які не є оціночними, не несуть погрози і не навіюють страх, а просто констатуються фактами подій.

 • Щоб раптом не спровокувати конфлікт ,потрібно враховувати,що діти в класі можуть мати різні погляди до того, що відбувається, бо вони мають сім’ї і на їх світобачення впливає позиція членів сім’ї.

• Доцільно заздалегідь обмірковувати, як саме ті чи інші ситуації, запитання, завдання можуть вплинути на дітей, чиї батьки або родичі брали участь, чи постраждали, або навіть загинули внаслідок конфліктних подій.

 • Недоцільно ігнорувати дитячі зауваження або конфлікти, пов’язані з втратами близьких людей.

• Краще демонструвати дітям розуміння та повагу до почуттів інших людей, вчити дітей тому,що кожна людина має невід’ємну внутрішню цінність.

• З огляду на ймовірність швидкоплинної зміни ситуації, навчальним закладам у взаємодії з органами державної влади, батьківською громадськістю, неурядовими організаціями слід бути готовими гнучко реагувати на прояви тих чи інших тенденцій, застосовувати новітні дієві інформаційні та інші технології задля надання психологічної та педагогічної допомоги дітям та їх батькам.

 • Виявляйте дітей, які потребують соціально-педагогічної та/або психологічної допомоги.

• Активізуйте роботу з формування навичок безпечної поведінки задля попередження випадків насильства, зокрема гендерного насильства.

• Проводьте з учнями соціально-психологічні тренінги з метою зниження ступеня стресу, агресивності. «Стрес та подолання його наслідків. Страх.Гнів»

• Сприяйте проведенню психологічної та соціально-педагогічної роботи  з дітьми із сімей,члени яких загинули.

• Сприяйте адаптації дітей-переселенців у нових умовах.

 • Використовуйте можливості громади щодо надання необхідної допомоги дітям, батькам чи колегам, які її потребують.

 

Без паніки: як заспокоїти дітей під час війни

Рекомендації батькам

Ми можемо пояснити, що війна — це агресивні дії однієї країни щодо іншої. Війна вже триває 8 років, просто вона була для нас непомітна. Зараз це змінилося. Якщо дитина знає, що таке цінності, можна пояснити, що цінності людей і країн можуть не збігатися.

Війна — це завжди страшно та жахливо. Ми маємо робити акцент: “Дивися, ми зараз у безпеці й наша армія робить усе, щоби ми залишалися в безпеці. А для того, щоби ми були в більшій безпеці, нам треба прислуховуватися одне до одного, важливо, щоби ти робив те, що я кажу. Ти відповідаєш за те-то й те-то”. Дитину важливо зробити відповідальним за щось. Будь-яка розмова з дитиною має закінчуватися обіймами.

 

Звісно, ніяких ілюзій, що ситуація не вплине на їхню психіку, але трохи допомогти їм пережити війну все ж можливо.

1. Насамперед ви, як батьки, маєте потурбуватися про свій моральний стан. Ваші діти дзеркалять стан батьків. Якщо батьки спокійні, діти наврядчи будуть в паніці.

2. Діти, особливо дитсадкового або молодшого шкільного віку знають про війну тільки те, що можуть собі нафантазувати або побачити в фільмі, а це може бути аж надто кольоровий образ. Фантазії треба зіставляти з реальністю.

3. Не треба обманювати дитину і казати, що нічого не сталось, все добре і те, що ви ходите в підвал ночувати це така гра. Краще чесно, але без страшних подробиць сказати дитині, бажано дивлячись прямо їй в очі, яка ситуація. Наприклад, зараз війна, це дуже небезпечно для нашого життя, але тобі нічого боятися, тому що я (або ми з татом) контролюємо ситуацію і слідкуємо за рівнем небезпеки. Якщо ми побачимо небезпеку, ми всі підемо в безпечне місце і сховаємось. Тобі нема сенсу переживати, бо ми захистимо тебе. Все, що від тебе потрібно, це слухатись і не заперечувати:якщо я скажу біжимо, ти просто біжиш зі мною, всі питання потім, в безпечному місці. Це дасть можливість дитині розуміти, що ситуація складна, проте важливо діяти як команда і тоді буде все добре.

4.Режим дня. Робіть усе, що ви робили постійно, якщо є така можливість. Якщо дитина їла завжди о такій-то годині та якщо є така можливість, нехай так і відбувається. Те, що зараз пов’язує нас із мирним часом, буде на користь.

 

5. Не намагайтесь залучити дитину до уроків дуже сильно, якщо зараз діти більше проводять часу з гаджетами, це нормально, вони інтуїтивно розуміють, що батьків не треба турбувати, в них є інші завдання.

6. Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість. 

7. Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок. 

8. Грайте ігри, виконуйте з дитиною заспокійливі справи. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки,  рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

Сил всім нам і мирного неба!